Мешканці сіл Броварського району обурені тим, що обрані керівники зловживають своїм становищем, безкарно розпродають землю, на якій жили, працювали та вмирали покоління селян.
У Броварах З1 січня, близько 14:00, група людей з національними прапорами та плакатами вимогливого змісту, перекрила дорогу на вул. Гагаріна навпроти центрального приміщення виконкому. Трохи згодом мітингуючі підійшли під вікна райдержадміністрації, що знаходиться у цій же будівлі. Кричали і погрожували кулаками на адресу діючого голови Броварської районної адміністрації — Миколи Федоровича Діденка, який, за їхніми словами, покриває злочинні дії та земельні махінації голів сіл Княжичі, Літки і Требухів.
Село Княжичі
Історія почалася ще декілька років тому, коли, як говорять, за вказівкою голови сільської ради Княжичів Ольги Іванівни Касьян було влаштовано масове криваве побоїще людей, які прийшли шукати справедливості до приміщення сільради.
28 грудня 2006 р. селяни організували збори у приміщенні сільради. Цей протест ініціативної групи був придушений О. І. Касьян, яка найняла молодиків, які били сокирами та палицями переважно літніх жінок. Люди отримали численні переломи та побої, у них були розбиті до крові обличчя.
Надія Василівна Лисенко, одна зі свідків: «У присутності М.І. Македона, начальника районного відділу міліції, М.Ф. Діденка та багатьох інших депутатів побили 20 людей. Броварська районна лікарня ще до події отримала вказівку, щоб швидкі були напоготові — намічається побоїще. Тобто, ми ще нічого не знали, а лікарі вже на нас чекали. Але скалічених селян лікарня у Броварах не прийняла. Ми поїхали до Києва, там нам надали допомогу та зробили судмедекспертизу. Але наступного дня О. І. Касьян та М.Ф. Діденко дізнались, у яких лікарнях знаходяться люди, і нас усіх одразу повиписували. І таке ось продовжується по сьогоднішній день».
Побиті селяни шукали справедливого покарання для своїх мучителів в усіх інстанціях, але розслідування проходить дуже мляво, хоча справу розглядали навіть у Секретаріаті Президента. Н.В. Лисенко: «Ми вже були і в Прокуратурі, і у Верховній Раді, і ніде нам не допомогли, щоб звільнити голову сільради О.І. Касьян. Вона усім платить гроші направо і наліво, а ми нічого не можемо з нею зробити. У Секретаріаті Президента, куди нас викликали на очну ставку з Діденком, він довів мене образами до інсульту. Лив таку брудноту, що у мене схопило серце і я довго лікувалася. А на зборах уже після виписки, він забрав у мене мікрофон та кричав: «Ти прикидалась!» Хоча у мене є документи, які усе підтверджують».
Михайло Іванович Бондаренко, який входить до ініціативної групи, обурений тим, що «за фактом побиття відкрита була кримінальна справа, є висновки судмедекспертів, але за браком доказів, як нам сказали, її перед Новим роком закрили. Люди отримали переломи хребта, черепно-мозкові травми, а вони кажуть, що недостатньо доказів».
За словами М. І. Бондаренка на сьогодні лідер їхньої групи С.М.Маргіян повіз до Апеляційного суду колективну заяву. Звернувся до керівника МВС України Юрія Луценка, на що той відповів, що справу буде поновлено та розслідувано.
Крім усіх цих гріхів, мешканці с. Княжичі звинувачують О.І.Касьян також у продажу 2 дітей з інтернату. Н.В. Лисенко та Г. І. Павленко, що також постраждала під час побоїща, показували фото дітей та стверджували, що їх шукає церква і навіть Інтерпол: «Немає цих дітей. Не можуть їх знайти!»
Село Літки
Розповідає колишній голова Літківської сільради Володимир Іванович Фещенко: «Діючого голову Л.А.Пінчук я особисто обирав та просував її на це місце. Але ніхто не знав, що дірвавшись до влади, вона почне таке коїти. Л. А. Пінчук займається бандитизмом, влаштовує бійки, лає матом відвідувачів—мешканців села, підібрала під себе депутатів, які покривають та допомагають у її злочинному правлінні».
Селяни трьох сіл об’єднались, бо у них спільна наболіла біда — гноблення людей керівниками сільських рад. Одна з учасниць мітингу сказала: «У сільраду неможливо звернутись: виганяють з образами. У відповідь на наші намагання шукати справедливості особисто М.Ф.Діденко сказав нашому голові: «Позатикай рота цим людям!» Пінчук розбазарює землю, хоча є 900 заяв від молодих сімей на отримання наділу. Ми звертались до вищих органів, а вони зобов’язують начальника районного відділу міліції М. І. Македона розібратись у цій справі. А він же усе покриває і каже, що у нас «нічого не відбувається, все тихо і спокійно».
— Чи пов’язуєте Ви з цими подіями нещодавнє пограбування районного архіву? — звертаюся до В.М. Фещенка.
— Так, я впевнений у цьому! Бо до архіву стороння людина не зайде. Це було сплановано під виглядом пограбування. Кудись же потрібно подіти документи на розпродану цими кровососами землю. У Діденка, наприклад, земельні ділянки по всьому Броварському району. Це ж треба — керівник! І де вони такі беруться? Хоч сам Микола Федорович про себе каже: «Я такий голова, якого усі чекали». Людям погрожують по телефону, спалюють майно. Такі керівники не повинні правити!
Село Требухів
У Требухові темою протесту також стала земля. Одна з обурених мешканок говорить: «У нас 6162 га землі. Все розпочалося через те, що коли приймали схему села, то на ній уже було мінус 800 га. Роздивившись, ми побачили, що на схемі не вказано, де Будинок культури, лікарня, дошкільний заклад на вул. Шевченка та багато іншого. Лікарню уже продали, Будинок культури приватизували. Тобто усе, що не ввійшло до схеми, йде з рук».
Ця ж жінка і зачитала колективну заяву від селян Требухова до прокурора Броварського району І. В. Сільченка: «Незрозуміло, чого заступник голови Броварської районної ради Семененко, голова соцпартії Малякін, депутат райради Коркін не допомагають виборцям розібратись, куди поділись 68 тисяч гривень, що виділені на освітлення вулиць та ремонт дитсадка. Вимагаємо дати правову оцінку подіям, що відбуваються у с. Требухів».
Ще одна жінка додає: «Нам сказали чиновники, що на благоустрій села: освітлення, ремонт дороги — виділено 1850 тис. грн. з бюджету райдержадміністрації. Де ж той благоустрій і де гроші? У нас на вулицях жодного ліхтаря, зате кожен тиждень з’являються на цвинтарі вінки, бо вбивають людей у темряві».
Чи доб’ються справедливості мітингуючі, поки що невідомо, але залишатись осторонь цих подій неможливо. Одне питання: чому у нас завжди була, є і буде проблема з владними посадовцями? Вони ж не народились одразу керівниками, а були колись звичайними трудівниками, мають люблячі родини. Таке відчуття, що перед призначенням на посаду, вони усі проходять якісь курси, де здають тести з предметів: «Крадіжка грошей», «Брехня в очі», «Жорстокість та байдужість до людей». Якщо це так, то, судячи з подій у селах Броварського району, керівництво районної влади склало екзамени на «відмінно».
Інформацію взято з сайту http://borvisti.com.ua
|
с.Требухів Броварського району Київської області
