Літературна кома. У Всеукраїнський день бібліотек, їхнім працівникам не до радощів. Жаліються: у книгозбірнях - тиша, видання припадають пилом, бо застарілі. На розширення фондів грошей у держави бракує. Про технічне оснащення за європейським зразком бібліотекарі й не мріють. Відтак, через недофінансування книгозбірні зачиняються. А у тих, що залишаються на плаву працювати за безцінь мало хто виявляє бажання.
Другим храмом науки називають бібліотеку школярі села Княжичі. Після уроків сюди поспішають за додатковою порцією знань. Не одне покоління княжицької малечі зачитувалося ось цими казочками. Більшість із них у читальні з'явилися ще наприкінці шістдесятих. Нових книжок майже немає. Юним поціновувачам літератури доводиться зачитуватися потертими та пожовклими від часу виданнями.
Сьогодні у княжицькій читальні свято. Сільрада виділила гроші на пластикові вікна. Хоча завідувачка бібліотеки декретній відпустці, вирішила прийти допомогти. Доки не передумали. Адже у цих холодних стінах просиділа 15 років.
Доки Тетяна виховує вдома Захарчика, за старшу у бібліотеці її мама. Працювати за 900 гривень молодь сюди не йде. Любов Куценко за ці гроші і літературні вечорниці влаштує, і книжки від вологи врятує.
Школярі сусіднього села Требухів ладні і в морозі сидіти, аби читальня працювала. Під зачиненими дверима сидять найвідданіші читачі. Марія Федорівна бібліотекарки сьогодні не дочекалася. А так хотіла на ніч погортати:
На проблеми читалень маленьких та великих урядовців зглянулися на честь професійного свята. Чиновники пообіцяли: бібліотечну галузь піднімуть із колін.
Любов Куценко аплодувати не поспішає. Хоча рішення Уряду на ділі означає, наступна зарплата в неї виросте наполовину, цю стіну врешті відремонтують, а для творів Шевченка, Франка та Лесі Українки однієї полиці вже не вистачатиме. Утім бібліотекарка не звикла вірити солодким обіцянкам. Каже, життєвий досвід навчив: після свят завжди настають сірі будні.
с.Требухів Броварського району Київської області
Літературна кома. У Всеукраїнський день бібліотек, їхнім працівникам не до радощів. Жаліються: у книгозбірнях - тиша, видання припадають пилом, бо застарілі. На розширення фондів грошей у держави бракує. Про технічне оснащення за європейським зразком бібліотекарі й не мріють. Відтак, через недофінансування книгозбірні зачиняються. А у тих, що залишаються на плаву працювати за безцінь мало хто виявляє бажання.