Згідно з документом, обов'язкове державне медстрахування планується ввести в чотири етапи. На першому етапі пропонується застрахувати 16 млн зайнятих громадян. При цьому страхові внески оплачуватимуть працедавці в обсязі 1,5-2% від щомісячного фонду заробітної плати підприємства, а внески самозайнятих забезпечать місцеві бюджети за рахунок єдиного податку. Ставка єдиного податку в цьому випадку буде збільшена залежно від розміру страхового внеску.

Як повідомила один з авторів законопроекту, голова парламентського комітету з питань охорони здоров'я Тетяна Бахтєєва (Партія регіонів), перший етап впровадження медстрахування триватиме близько трьох років. За її словами, на цьому етапі планується схвалити державну програму соціального медичного страхування, що містить перелік медичних послуг, якими застраховані громадяни зможуть безкоштовно скористатися у всіх державних і комунальних медустановах. Як повідомила Бахтєєва, розробка такого переліку буде покладена на Міністерство охорони здоров'я.

Другий етап також передбачає введення оплати страхового внеску за рахунок доходів працевлаштованих громадян у розмірі 30-35 грн на місяць. Самозайняті платитимуть вдвічі більше. На третьому етапі автори законопроекту планують забезпечити за рахунок держбюджету страхування дітей, пенсіонерів, солдатів строкової служби і безробітних. А на четвертому – розмір страхових відрахувань для працедавців і працівників буде доведено до 3-4% від щомісячного фонду заробітної плати і доходу співробітників.

Як наголосила Тетяна Бахтєєва, кошти, отримані від страхових внесків, акумулюватимуться в спеціально створеному фонді медичного страхування. "Щоб уникнути корупції, фонд безпосередньо управлятиметься Кабінетом міністрів і контролюватися Верховною радою", - пояснила вона.

За оцінками авторів документа, обов'язкове медстрахування дасть нашій медицині додаткові 24-25 млрд грн на рік. "Оскільки в поточному році на потреби охорони здоров'я виділено всього 32 млрд грн – це значна сума для галузі", - підкреслила Бахтєєва. За її словами, вже вчора законопроект підписали члени її комітету, що представляють всі фракції Верховної ради.

Даний документ знайшов підтримку і в Міністерстві охорони здоров’я. "Вперше питання страхування і фінансування розглядаються в комплексі, що відрізняє цей законопроект від попередніх. У ньому також змальована система руху грошових потоків, яку можна буде уточнити підзаконними актами", - заявив заступник міністра охорони здоров'я Ігор Яковенко.

Законопроекти подібного роду раніше вже вносилися на розгляд парламенту. Зокрема, у Верховній раді IV скликання один з таких документів у третьому читанні недобрав всього 15 голосів.

В той же час генеральний директор Асоціації страхового бізнесу Людмила Бєлошицька вважає, що виплати страхових відшкодувань через фонд медичного страхування можуть викликати незручності у клієнтів. "З досвіду роботи фондів соціального страхування відомо, що часто дуже складно отримати відшкодування: довго збираються документи і виплачуються гроші", - пояснила вона.

Згідно з документом, обов'язкове державне медстрахування планується ввести в чотири етапи. На першому етапі пропонується застрахувати 16 млн зайнятих громадян. При цьому страхові внески оплачуватимуть працедавці в обсязі 1,5-2% від щомісячного фонду заробітної плати підприємства, а внески самозайнятих забезпечать місцеві бюджети за рахунок єдиного податку. Ставка єдиного податку в цьому випадку буде збільшена залежно від розміру страхового внеску.

Як повідомила один з авторів законопроекту, голова парламентського комітету з питань охорони здоров'я Тетяна Бахтєєва (Партія регіонів), перший етап впровадження медстрахування триватиме близько трьох років. За її словами, на цьому етапі планується схвалити державну програму соціального медичного страхування, що містить перелік медичних послуг, якими застраховані громадяни зможуть безкоштовно скористатися у всіх державних і комунальних медустановах. Як повідомила Бахтєєва, розробка такого переліку буде покладена на Міністерство охорони здоров'я.

Другий етап також передбачає введення оплати страхового внеску за рахунок доходів працевлаштованих громадян у розмірі 30-35 грн на місяць. Самозайняті платитимуть вдвічі більше. На третьому етапі автори законопроекту планують забезпечити за рахунок держбюджету страхування дітей, пенсіонерів, солдатів строкової служби і безробітних. А на четвертому – розмір страхових відрахувань для працедавців і працівників буде доведено до 3-4% від щомісячного фонду заробітної плати і доходу співробітників.

Як наголосила Тетяна Бахтєєва, кошти, отримані від страхових внесків, акумулюватимуться в спеціально створеному фонді медичного страхування. "Щоб уникнути корупції, фонд безпосередньо управлятиметься Кабінетом міністрів і контролюватися Верховною радою", - пояснила вона.

За оцінками авторів документа, обов'язкове медстрахування дасть нашій медицині додаткові 24-25 млрд грн на рік. "Оскільки в поточному році на потреби охорони здоров'я виділено всього 32 млрд грн – це значна сума для галузі", - підкреслила Бахтєєва. За її словами, вже вчора законопроект підписали члени її комітету, що представляють всі фракції Верховної ради.

Даний документ знайшов підтримку і в Міністерстві охорони здоров’я. "Вперше питання страхування і фінансування розглядаються в комплексі, що відрізняє цей законопроект від попередніх. У ньому також змальована система руху грошових потоків, яку можна буде уточнити підзаконними актами", - заявив заступник міністра охорони здоров'я Ігор Яковенко.

Законопроекти подібного роду раніше вже вносилися на розгляд парламенту. Зокрема, у Верховній раді IV скликання один з таких документів у третьому читанні недобрав всього 15 голосів.

В той же час генеральний директор Асоціації страхового бізнесу Людмила Бєлошицька вважає, що виплати страхових відшкодувань через фонд медичного страхування можуть викликати незручності у клієнтів. "З досвіду роботи фондів соціального страхування відомо, що часто дуже складно отримати відшкодування: довго збираються документи і виплачуються гроші", - пояснила вона.

ТСН